Наукова робота

        Наукова робота кафедри громадського здоров‘я та управління охороною здоров’я включає виконання кафедральних науково-дослідних робіт, залучення курсантів та студентів в обговорення їх результатів, співпраця з відділом охорони здоров’я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, та обласними дитячими лікувально-профілактичними закладами, планування та виконання дисертаційних робіт, організацію та участь у проведенні всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій, проведення наукових семінарів, обговорення актуальних проблем медицини та охорони здоров’я на засіданнях науково-студентського гуртка, підготовку студентських наукових робіт.

          Щорічно на засіданнях кафедри заслуховуються звіти про виконану науково-дослідну роботу та звіти дисертантів кафедри.

       Наукова робота кафедри громадського здоров‘я та управління охороною здоров’я започаткована першою завідувачкою Горшуковою К. Г. Горшукова Клавдія Гаврилівна доклала багато зусиль для створення необхідних умов щодо проведення науково-дослідної діяльності. Перша науково – дослідницька робота була присвячена вивченню грипозних захворювань, як причини тимчасової непрацездатності, та як причини дитячої смертності.(1957- 1960). Були розроблені профілактичні заходи щодо зниження рівня грипу та його ускладнень.

Доц. Горшукова К. Г. планує наукову роботу кафедри (1960 рік)

      Клавдія Гаврилівна працювала в складі комісії по поглибленому обстеженні діяльності міжрайонних лікарень, нею були впроваджені пропозиції з покращення їхньої роботи. Під її керівництвом співробітники кафедри обстежували діяльність сільських дільничних лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів, де проводили заняття з питань організації медичної допомоги з головними лікарями та завідувачами ФАПів по 16-годинній програмі. Щороку для населення читалося понад 50 лекцій, присвячених питанням профілактики найбільш розповсюджених хвороб.

         Клавдія Гаврилівна очолювала комісію інституту по допомозі органам охорони здоров’я, була головою обласного наукового товариства гігієністів, членом медичної ради при Тернопільському облздороввідділі, а також членом товариства по розповсюдженні наукових знань. Вона автор 48 робіт, провела оригінальне дослідження динаміки фізичного розвитку населення Тернопільської області, результати якого знайшли своє відображення в методичному листі МОЗ України.

          Наукові дослідження 60-х років також зосереджувались на проблемі профілактики в діяльності дільничного лікаря-терапевта, фізичного розвитку, історії організації медичної допомоги населенню, земської санітарної організації . У 1964 році доц. Л.М.Карпов видав першу монографію, яка підсумовувала НДР кафедри.

Завідувач кафедрою К.Г.Горшукова, асистенти М.Г.Іщенко та Г.Г.Конопелько, лаборант І.Т.Савицька обговорюють результати НДР, яка була присвячена вивченню основних показників фізичного розвитку дорослого населення Тернопільської області (1965 рік)

        З 1972 до 1983 року кафедру очолював доц. Конопелько Георгій Гаврилович, який працював на кафедрі з1958 р. В березні 1962 року він захистив дисертацію на тему: «Матеріали до статистики причин інвалідності робітників та службовців міста Вінниці» на вчену ступень кандидата медичних наук. В травні 1964 року йому було присвоєно вчене звання доцента.

    Під науковим керівництвом Конопелько Г.Г. вивчались соціально-гігієнічні аспекти працездатності і здоров'я інвалідів та осіб пенсійного віку, та обсяг, зміст і організація праці лікарів з гігієни харчування міської санепідстанцій. Нововведення по розробці формул розрахунку кількості штатних лікарських посад з гігієни харчування лягла в основу виконання та захист кандидатської дисертації Калагіревої Л.М.

Практичне заняття проводить доц. Калагірева Л.М. (1968 рік)

        Г.Г. Конопелько був керівником секції соціальної гігієни і організації охорони здоров’я обласного товариства гігієністів, членом товариства із розповсюдження наукових знань.

          У 70-х роках, під керівництвом завідувача кафедри доц. Г.Г. Конопелька було організовано постійно діючі школи для керівників закладів охорони здоров'я Тернопільської та Хмельницької областей. Співробітники кафедри також аналізували діяльність сільських дільничних лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів Тернопільщини та розробляли заходи щодо її оптимізації, читали населенню лекції на актуальні медичні теми.

Учасники науково-практичної конференції з питань організації охорони здоров‘я та історії медицини (1976 рік)

           За його ініціативою щорічно проводились студентські науково-практичні конференції з питань організації охорони здоров‘я та історії медицини.

           З 1980 року доц. Г.Г. Конопелько очолив організацію музею історії інституту і з цим завданням успішно впорався. Музей було відкрито до 25-річчя ВУЗу — 12 квітня 1982 року.

Відкриття музею історії Тернопільського медичного інституту (1982 рік)

          Незмінним науковим керівником НДР кафедри за останні 35 років був проф. Голяченко О.М., який з 1983 – 2003 рр. очолював кафедру. За ці роки відповідальними виконавцями НДР були асист. Козак В.Б, доц..Романюк Л.М., а останні 23 роки (з 1995року) – доц.Смірнова В.Л.

         Професор О.М. Голяченко – визначний організатор охорони здоров’я, талановитий науковець та один із провідних фахівців у галузі організації охорони здоров’я, що сформулював її засади в умовах ринку. Проф. О.М.Голяченко є одним з фундаторів економіки української охорони здоров’я як науки з визначенням ціноутворення медичної допомоги, поняття економічної вартості медичної допомоги, що було відображено у його монографії «Економіка української здоровоохорони», (1996).

Монографія  проф. Голяченка О.М. «Економіка української здоровоохорони», (1996 рік)

         Він є також відомим істориком медицини, який досліджує тисячолітню традицію української медицини. У 1997 році до 40-річчя Тернопільського медичного інституту було підготовлено монографію "Лікарі Тернопільщини", в якій уперше відтворено коротку історію нашого закладу. Монографія вийшла за редакцією проф. О.М. Голяченка. Пізніше за редакцією проф. О.М. Голяченка вийшла монографія "Лікарі Вінниччини".

Монографії за редакцією проф. О.М. Голяченка (1997 рік)

         У 1984 році ректорат та вчена рада інституту підтримали ініціативу О.М. Голяченка про виконання організаційного експерименту із суцільної диспансеризації сільського населення на базі Козівського району. До цього експерименту залучили 14 клінічних кафедр, працівники яких брали участь у проведенні профоглядів населення.

Професор Голяченко О.М. проводить методичне засідання присвячене науковій роботі кафедри (1986 рік)

             Суть підходу полягала в тому, що, окрім даних, про здоров’я сільської людності і його потребу в різноманітних видах медичної допомоги, було здійснено диференційований підхід до визначення здоров’я і відповідно застосовувались диференційовані зусилля медичних закладів стосовно забезпечення різних соціальних прошарків сільського населення. Було перебудовано інформаційне забезпечення охороною здоров’я на трьох рівнях – первинному(сільська лікарська амбулаторія і дільниця), вторинному (центральна районна лікарня) і третинному(обласна лікарня). Система видавала дані про здоров’я сільських мешканців в розрізі соціальних прошарків громади і пропонувала різноманітні організаційні заходи з його покращення. Зокрема, мова йшла про роль соціальних чинників в обумовленості здоров’я. В радянських умовах стверджувалося, що соціальні чинники відіграють визначальну роль в зумовленості здоров’я, а з іншого боку – що вони поступово зменшуються в міру того, як створювалась нова людська спільнота – «радянський» народ. Робити дослідження на рівні областей і вище не дозволялось, але, на щастя, їх можна було робити в умовах таких адміністративних одиниць, як сільський район і місто. На рівні району були досліджені соціальні відмінності в стані здоров’я професійних і соціальних груп, які формувались за різними соціальними критеріями. Було показано, що ці соціальні відмінності не зменшуються, а зростають в міру будівництва так званого соціалістичного суспільства. Завдяки цьому дослідженню було розроблено методологію соціально-гігієнічного підходу до здоров’я сільської людності і вона ж була реалізована на практиці в Калинівській ЦРЛ Вінницької області і Козівській ЦРЛ Тернопільської області.

         Результати організаційного експерименту з впровадженням у практику моделі суцільної диспансеризації були представлені на ВДНГ (виставці досягнень народного господарства) СРСР у 1985 році й відмічені бронзовою медаллю. Працівники кафедри ‒ Л.М. Романюк, В.Л. Смірнова (перша аспірантка кафедри) ‒ зібрані матеріали поклали в основу своїх дисертацій, які успішно захистили.

          У 1988 році колектив кафедри організував проведення на її базі Республіканської наукової конференції "Регіональні особливості здоров'я населення і досвід реалізації комплексних програм здоров'я в умовах прискорення науково-технічного прогресу".

           В 90-ті роки активізувалась науково-видавнича діяльність. Майже щорічно видавали новітні розробки з актуальних проблем охорони здоров'я населення, особливо з питань управління та економіки. Так, тільки в 1987 році вийшли друком розробки "Організація і управління щорічною диспансеризацією населення сільського району", "Потреба населення сільського району в щорічній диспансеризації', монографія О.М. Голяченко "Центральна районна лікарня».

Видавнича діяльність кафедри (1987 рік)

           Досягненнями НДР кафедри у 1991-1994рр. були вивчення поєднаного впливу соціальних та екологічних факторів на захворюваність мешканців міста Тернополя та розробка основних принципів формування клініко-статистичних груп в залежності від діагнозу, віку та статі хворого. Міжкафедральна НДР кафедри (1995-1997рр.) була присвячена вивченню медико-соціальної допомоги хворим неспецифічними захворюваннями легень та станам системи гомеостазу у хворих на хронічний бронхіт.

  Науковий керівник НДР проф. Голяченко О.М. та відповідальна за НДР доц. Смірнова В.Л. (2010 рік)

         Наріжним каменем в науковій роботі кафедри була проблема ціноутворення в системі медичної допомоги та визначення оптимальної вартості медичних послуг на рівні родинного лікаря. (1998-2000рр.) Вперше було визначено обсяг медичної допомоги на рівні родинного лікаря, розроблена економіко-математична модель визначення вартості цієї допомоги. Науковий керівник проф. О.М. Голяченко вбачає більш раціональною орієнтацію на ціноутворення допомоги пацієнту або кожному окремому випадку. Це дає такі переваги: можливість визначення пересічної вартості медичної допомоги пацієнту на усіх рівнях і застосування механізму фінансування із розрахунку на 1 жителя, передусім на первинному рівні, можливість введення розрахунків між рівнями, а також цільове фінансування деяких груп хворих на вторинному і третинному рівнях. Крім того, визначення вартості лікування пацієнта спрощує оцінку роботи кожного лікаря, що має виключне значення для поліпшення діяльності системи в цілому; вихід на пацієнта (випадок), а не на послугу, значно спрощує статистичні і бухгалтерські обрахунки, що є далеко не останньою справою в діяльності медичних установ; до цього схиляються і провідники-практики. Запропоновано моделі страхування медичної допомоги населенню, а також моделі системного аналізу; представлено моделі розрахунку вартості медичної допомоги на всіх її рівнях – первинному, вторинному, третинному, а також невідкладної медичної допомоги. В навчальному процесі використовуються методи обрахунку вартості медичної допомоги, які були розроблені проф. О.М.Голяченком.

          З 2001-2006рр. кафедрою була науково обгрунтована модель інформаційного забезпечення системи управління охороною здоров'я на базовому та регіональному рівнях Запропонована інформаційна система дозволяє визначати соціальну обумовленість рівнів здоров’я населення, та потребу в матеріально-кадрових ресурсах. В подальшому у (2014-2016рр.) кафедрою вперше були запропоновані і обґрунтовані принципи і методика математичного моделювання процесів управління охорони здоров’я на різних рівнях медичної допомоги та її медичного страхування.

          З 2007 по 2012роки кафедра зайнялась проблемами вивчення здоров’я та смертності сільського населення. Ці теми є продовженням фундаментального багатолітнього соціально-гігієнічного дослідження здоров’я жителів села. Результатом їх виконання була розробка нормативів диспансеризації, розрахунок вартості медичної допомоги на різних рівнях її організації, визначення основних соціальних причин хвороб сільського населення та їхня еволюція. Було обґрунтовано оптимальну систему медичної допомоги сільському населенню з урахуванням її соціальної і економічної ефективності, та медичної допомоги хворим гіпертонічною хворобою у сільській місцевості з урахуванням її соціальних і економічних аспектів.

Монографії  проф. Голяченка О.М.  (2009 рік)

        Окремі результати досліджень знайшли своє відображення у таких фундаментальних працях проф. О.М.Голяченко, як «Українська здоровоохорона: чутки про смерть не перебільшені» (2008 рік), «Українська здоровоохорона: як вийти з кризи» 2009 рік, «Українська здоровоохорона: що далі» 2009 рік а також монографії «Гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда. Соціально-медичне дослідження» (автори К.М.Сокол, А.Г.Шульгай 2011р.), , «Виразкова хвороба: епідеміологія, реабілітація (Л.М. Романюк, В.Л.Смірнова , 2013р.)

          Паралельно з цим йшли пошуки в області організації швидкої медичної допомоги сільському населенню. За даною темою опубліковано методичні рекомендації МОЗ України, 3 наукові монографії з питань диспансеризації сільського населення на базовому рівні та оцінці вартості медичної допомоги на різних рівнях її організації («Реформа охорони здоров’я в Україні» (за ред. О.М.Голяченка), «Організація швидкої медичної допомоги сільському населенню» (автор А.І.Побережний), «Українська здоровоохорона: чутки про смерть не перебільшені» (автор О.М.Голяченко)), захищена 1 кандидатська дисертація.

         Кафедра не могла бути осторонь від проблеми реформування охорони здоров’я. так ще в 2006 р. вийшла монографія «Реформа охорони здоров’я в Україні» за ред. О.М. Голяченка. В ній на основі узагальнення багатолітнього наукового досліду досліджень кафедри накреслено шляхи реформування охорони здоров’я, які об’єднуються в три основні напрямки: організаційний, економічний і управлінський.

 

Монографія «Реформа охорони здоров’я в Україні» за ред. О.М. Голяченка (2006 рік)

         У 2010 р. колектив кафедри у повному складі приймав активну участь у міжвідомчій комісії з реформування, структуризації медичної галузі та вироблення концепції розвитку охорони здоров’я Тернопільської області. Куратором робочих груп цієї комісії був проф. А.Г.Шульгай, який на той час був завідувачем кафедри. Робочими групами було проведено аналіз стану охорони здоров’я в Тернопільській області та розроблено проект концепції реформування і структуризації медичної галузі в нашому регіоні. Проведені дослідження стали основою для подальших наукових досліджень.

         В подальшому проф. Шульгай А.Г очолив ініціативно-пошукову роботу кафедри «Організаційні основи реформування системи охорони здоров’я»(2011-2013рр.). Було проведено експертну оцінку обсягу медичної допомоги, яка надається населенню України та Тернопільської області на первинному та вторинному рівнях Ця тема була базою для розробки концепції реформування медичної галузі Тернопільської області. Кафедра поставила за мету провести наукові розрахунки та передбачити можливості створення госпітальних округів Тернопільської області, спільно з головним управлінням охорони здоров’я обласної державної адміністрації розробити оптимальні показники навантаження центрів первинної медико-санітарної допомоги.

         Результатом між кафедральної роботи кафедри (2011-2013рр.) було те, що вперше була дана порівняльна характеристика захворюваності та поширеності вірусних гепатитів В і С в Україні та Тернопільській області, встановлено причини і фактори ризику серед студентів, співробітників університету, практичних лікарів.

         Остання НДР кафедри (2017-2019) присвячена проблемі «Відтворення української людності». Вперше будуть обґрунтовані і прогнозовані дані відносно відтворення української людності та визначені завдання по їхній оптимізації.

         За результатами НДР кафедри були розроблені галузеві нововведення та інформаційні листи, понад 100 актів впровадження.

          Нововведення

1. Галузеве нововведення «Удосконалення методики вибіркового збору статистичних даних стосовно здоров'я сільського населення, визначення матеріально-кадрових ресурсів для оптимального забезпечення сільських мешканців медичною допомогою на базовому рівні» / Голяченко О.М., Панчишин Н.Я., Смірнова В.Л. / Реєстр галузевих нововведень. ‒ 2009 р.

2. Галузеве нововведення «Визначення оптимальної потреби сільських мешканців із захворюваннями системи кровообігу у медичній допомозі на базовому рівні» / Голяченко О.М., Панчишин Н.Я., Смірнова В.Л. / Реєстр галузевих нововведень. ‒ 2012 р. ‒ Реєстр. №.

3. Галузеве нововведення «Розрахунок вартості медичної допомоги на рівні сімейного лікаря» / Голяченко О.М., Панчишин Н.Я., Смірнова В.Л., Голяченко Б.А. / Реєстр галузевих нововведень. – 2013 р. – Реєстр. № 295/3913.

4. Наукова (науково-технічна) продукція «Оцінка лікувальної роботи працівників клінічних кафедр» / Голяченко А.О., Смірнова В.Л., Панчишин Н.Я. / Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впроваджень досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я. – 2015. – Реєстр. № 325/2/15.

5. Голяченко О.М., Романюк Л.М., Федчишин Н.Є., Голяченко О.А. Вартість лікування стаціонарних хворих //Галузеве нововведення - Номер держреєстрації 296/3913

         Інформаційні листи

Разом із Українським інститутом стратегічних досліджень МОЗ України розроблено «Визначення проблемних регіонів України за станом здоров’я населення працездатного віку на основі аналізу динаміки показників захворюваності та середньострокових прогнозних тенденцій», (2009 р.)

1. Шульгай А.Г., Теренда Н.О., Панчишин Н.Я. Прогностична оцінка захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу до 2025 року в Україні [Текст]: інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Випуск 3 з проблеми «Соціальна медицина». Київ. № 101-2017. 2017. 4 с.

2. Шульгай А.Г., Теренда Н.О. Прогностична оцінка поширеності інфаркту міокарда до 2025 року в Україні [Текст]: інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Випуск 3 з проблеми «Соціальна медицина». Київ. № 102-2017. 2017. 4 с.

         Науковці кафедри не лише плідно працюють над науковими розробками, а також діляться своїми представники різних регіонів України, продовженням та підсумком її стали : Всеукраїнську науково-практична конференція «Становлення сімейної медицини» (2006р.) , Всеукраїнська науково-практична конференція «Результати впровадження сімейної медицини в Україні». (2008 р.) Представники кафедри взяли активну участь у підготовці та проведенні Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку доказової медицини у вітчизняній охороні здоров’я» (2009р.). Щорічно науковці кафедри брали активну участь у різноманітних науково-практичних конференціях, в тому числі і міжнародних.

        З 1999 року видається разом із Інститутом стратегічних досліджень МОЗ України та щоквартально виходить у видавництві "Укрмедкнига" фаховий журнал «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України», (включений до переліку № 1 ВАК України), відповідальним редактором якого є з часу заснування проф. О.М. Голяченко, відповідальними секретарями були Литвинова О.Н., Панчишин Н.Я, Никитюк О.Я. Протягом останніх 12 – ти років обов’язки відповідального секретаря виконує Теренда Н.О.

  Відповідальний редактор журналу проф. О.М. Голяченко, та відповідальний секретар

доц. Теренда Н.О. (2011 рік)

        Тематична спрямованість журналу: питання державної політики охорони здоров’я; теоретичні основи охорони здоров’я; концептуальні основи реформування галузі; питання профілактики в охороні здоров’я; медико-демографічні та медико-соціологічні дослідження; вивчення та прогнозування здоров’я населення, розробка моделей управління здоров’ям; медичні проблеми здорового способу життя; організація охорони здоров’я населення; питання управління охороною здоров'я; економіка охорони здоров’я, страхова медицина; нормативне, правове, кадрове, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення системи охорони здоров’я; сучасні медичні технології; проблеми підготовки медичних ка­дрів та організація післядипломної освіти; організація санітарно-епідеміологічної служби; комплексна інформація системи охорони здоров’я, її правове, інформаційне, програмне і технічне забезпечення; організація наукових досліджень у системі охорони здоров'я та впровадження нововведень; питання історії медицини, медичної етики та деонтології; проблеми організації наукової медичної інформації; організація охорони здоров’я та управління нею в екстремальних умовах; міжнародний досвід з організації охорони здоров'я; міжнародне співробітництво з питань охорони здоров'я тощо.

         Журнал індексується в міжнародних наукометричних базах Google Scholar, CrossRef, Index Copernicus, ULRICHSWEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY (США).

             Основні наукові здобутки кафедри

1. Обґрунтована оптимальна система медичної допомоги сільському населенню з урахуванням її соціальної і економічної ефективності.

2. Встановлено соціально-медичні закономірності доступності лікарської допомоги для сільського населення.

3. Теоретично обґрунтовано та випробувано в експерименті систему суцільної диспансеризації в сільській місцевості.

4. Теоретично обґрунтовано та апробовано оптимальну систему медичної допомоги хворим гіпертонічною хворобою у сільській місцевості з урахуванням її соціальних і економічних аспектів.

5. Обґрунтовано теоретичні засади організації української системи охорони здоров'я в умовах ринку.

6. Проведено експертну оцінку обсягу медичної допомоги, яка надається населенню України та Тернопільської області на первинному та вторинному рівнях.

7. Визначено соціально-медичні закономірності інва­лідності в Україні.

8. Вперше дана порівняльна характеристика захворюваності та поширеності вірусних гепатитів В і С в Україні та Тернопільській області, встановлено причини і фактори ризику серед студентів, співробітників університету, практичних лікарів

9. Розроблена вартість лікування хворих на ХНЗЛ, а також досліджено вплив антикоагулянтів на згортальну і фібринолітичну активність крові.

10. Розроблено основні засади, теоретичні положення і визначення економіки охорони здоров'я як науки та обґрунтовано її проблеми в умовах української системи охорони здоров'я.

11. Визначено економічні та інформаційні аспекти реформування української системи охорони здоров'я у ринкових умовах.

12. Вперше представлена модель розрахунку вартості медичної допомоги на всіх її рівнях ‒ первинному, вторинному, третинному, а також швидкої медичної допомоги.

13. Вперше запропонована та апробована оцінка функції лікаря стаціонару.

14. Розроблено та впроваджено в практику систему інформаційного забезпечення управління охороною здоров'я на рівні регіону.

15. Обґрунтовано методологію та методику ціноутворення в системі медичної допомоги України на етапі переходу до ринку.

16. Відтворено історію української медицини від найдавніших часів до наших днів, ідентифіковано її як історичне і наукове явище, показано здобутки українських медиків на світовому тлі.

        За останні 5 років науковцями кафедри опубліковано 185 наукових праць, оформлено 38 актів впровадження, 4 нововведення, захищено 2 кандидатські дисертації та 2 докторські дисертації.

         З 2019 року у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського спільно з Акконським гуманітарним університетом Берліну за підтримки Федерального міністерства охорони здоров’я Німеччини. започатковано щорічне проведення міжнародного українсько-німецького симпозіуму «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики сьогодення і перспективи розвитку».

     25 - 26 вересня 2019 року у Тернопільському національному медичному  університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України відбувся перший міжнародний україно-німецький симпозіум з громадського здоров’я «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики сьогодення і перспективи розвитку», у якому взяли участь понад 100 учасників, серед яких професори, викладачі та студенти, організатори та фахівці галузі громадського здоров’я України та інших країн, зокрема Німеччини,  Польщі та Канади.  

Учасники першого міжнародного українсько-німецького симпозіуму з громадського здоров'я (2019 рік)

      22-24 вересня 2020 року у Тернопільському національному медичному  університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України відбувся другий міжнародний україно-німецький симпозіум з громадського здоров’я «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики сьогодення в умовах реформування та перспективи розвитку». Зустріч відбувалася в дистанційному режимі.


Учасники другого міжнародного українсько-німецького симпозіуму з громадського здоров'я (2020 рік)

22-24 вересня 2021 року у Тернопільському національному медичному  університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України відбувся третій науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в глобальному та регіональному просторі – виклики в умовах пандемії COVID-19 та перспективи розвитку ». Зустріч відбувалася в дистанційному режимі.

Учасники третього наукового симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в глобальному та регіональному просторі – виклики в умовах пандемії COVID-19 та перспективи розвитку ».  (2021 рік)

21-23 вересня 2022 року у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбувся четвертий науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах глобалізації суспільства та перспективи розвитку» в онлайн форматі.

Науковий захід організували науковці ТНМУ спільно з представниками Акконського гуманітарного університету Берліну (https://www.akkon-hochschule.de) та державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».


Учасники четвертого наукового симпозіуму з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах глобалізації суспільства та перспективи розвитку»  (2022 рік)

27-28 вересня 2023 року Тернопільським національним медичним університетом імені І.Горбачевського спільно з Акконським Гуманітарним Університетом Берліну та Державною установою «Центр громадського здоров’я МОЗ України» організовано п’ятий науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах воєнного стану та перспективи розвитку». 

Для кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ уже п’ятий рік поспіль цей захід став традиційним як для організаторів.

З огляду на воєнний стану, цей симпозіум проводився дистанційно.

Громадське здоров’я в Україні стало перед викликом збереження здоровʼя людей в умовах воєнного стану та перспективи розвʼязання цих питань.

Відкриття симпозіуму розпочалося зі вступної промови ректора Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського МОЗ України, член-кореспондента НАМН України, заслуженого діяча науки і техніки України, д-ра мед. наук, професора Михайла Корди, у якій він наголосив на необхідності запровадження в Україні потужної профілактичної системи громадського здоров’я, обґрунтувавши дану позицію рядом негараздів, які спостерігаються в Україні, зокрема, тривале перебування значної частини населення у стані гострого та хронічного стресу стає потужним фактором розвитку нових та ускладнення наявних хронічних захворювань, передусім серцево-судинних, онкологічної патології, порушення ментального здоров’я.

Учасники п'ятого наукового симпозіуму з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах воєнного стану та перспективи розвитку»  (2023 рік)

Проф. Теренда Н.О. входить у склад робочої групи з реалізації в Тернопільській області Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку.

25 червня 2024 року у Тернопільській обласній військовій адміністрації відбулося чергове засідання робочої групи.

Участь у засіданні робочої групи взяли:

Віктор Устенко - заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації, голова робочої групи;

Оксана Чайчук- генеральна директорка ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», головна державна санітарна лікарка Тернопільської області;

Ольга Ярмоленко - ️директорка департаменту охорони здоров’я ТОВА;

Олена Паламар - лікарка-епідеміологиня відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань ДУ «Тернопільський обласний центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України», секретар робочої групи;

члени робочої групи.

Засідання робочої групи у Тернопільській обласній військовій адміністрації (2024 рік)

На засіданні виступила проф. Теренда Н.О., яка доповіла про запровадження тематичних тренінгів з питань здорового способу життя, профілактики неінфекційних захворювань та факторів ризику їх виникнення для лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою, які працюють на рівні первинної медичної допомоги.

проф. Теренда Н.О. на засіданні робочої групи у Тернопільській обласній військовій адміністрації (2024 рік)

25-26 вересня 2024 р. Тернопільським національним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського МОЗ України спільно з Акконським Гуманітарним Університетом Берліну та Центром громадського здоров’я МОЗ України проведено шостий науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах надзвичайних ситуацій та перспективи розвитку» на базі Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. 

Для кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ уже шостий рік поспіль стало доброю традицією проводити у вересні такий міжнародний захід.

З огляду на війну в Україні, а отже продовження воєнного стану, даний науковий форум проводився дистанційно в online режимі.

Учасники п'ятого наукового симпозіуму з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах надзвичайних ситуацій та перспективи розвитку»  (2024 рік)

У рамках міжнародної співпраці між Тернопільським національним медичним університетом імені І.Горбачевського та Акконським гуманітарним університетом у Берліні (Akkon University of Human Sciences) та за підтримки Інституту досліджень міжнародної допомоги (Institute for Research in International Assistance – IRIA) доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ Людмила Трущенкова та студентки шостого курсу Лілія Федишин, Юлія-Марія  Шандра  медичного факультету взяли участь у Всесвітньому саміті охорони здоров’я (World Health Summit – 2024), який відбувався у Берліні 13 -15 жовтня 2024 року. 

У порядку денному Всесвітнього саміту охорони здоров’я 2024 року були такі теми, як справедливість у галузі охорони здоров’я, здоров’я жінки, загрози пандемій, стійкість до антимікробних препаратів і роль цифрових технологій та ШІ у розвитку та покращенні глобальної охорони здоров’я.

Особливу увагу всіх учасників саміту та представників ТНМУ викликала презентація інвестиційного раунду ВООЗ «Усе заради здоров’я, здоров’я для всіх». Серед запрошених спікерів були канцлер Німеччини Олаф Шольц, генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус, Білл Гейтс,міністри охорони здоров’я з різних країн включно з Німеччиною, Норвегією та Францією.

Окрім того, делегація ТНМУ була серед гостей вручення премії Вірхова, яке відбулося в Берлінській ратуші. Цю премію присуджує некомерційний фонд Вірхова з метою відзначення видатних досягнення в напрямку «здоров’я для всіх», які тісно пов’язані з Цілями сталого розвитку Порядку денного ООН на період до 2030 року. Цьогоріч нагороду отримали Люсі Гілсон і Йохан Рокстрем «за їх цілісний і системний підхід до охорони здоров’я людей і планети».

Студенти ТНМУ також взяли участь в VI Vіжнародному симпозіуму молодих дослідників у галузі глобального здоров‘я, який відбувся 12-13 жовтня у Берліні. Лілія Федишин і Юлія-Марія Шандра представили доповідь на тему «Емоційне вигоряння волонтерів від початку повномасштабного вторгнення».

Доповідач Ярослав Білик у дистанційному форматі презентував роботу на тему «Епідеміологічну характеристика, еколого-біологічні особливості Лайм-бореліозу в Україні», висвітливши базові аспекти поширення та розвитку захворювання, залежність від територіального розміщення, екологічних факторів і умов, та як на це впливає сучасна ситуація в Тернопільській області.

На симпозіумі були представлені доповіді учасників з усіх куточків світу, зокрема Німеччини, Індонезії, Мексики, Ємену, Кенії, Грузії, Вірменії, Пакистану та Ямайки.

Доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ Людмила Трущенкова та студентки шостого курсу Лілія Федишин, Юлія-Марія  Шандра  медичного факультету - учасники  Всесвітнього саміту охорони здоров’я (World Health Summit – 2024), який відбувався у Берліні (13 -15 жовтня 2024 року)